Варехаусман, Мельбурн (Warehouseman's Ground, Melbourne): 1905, 1911, 1914, 1924

У 1905 році на крикетному клубі Варехаусман (пізніше відомому як Альберт ерікетний майданчик) на вулиці Сент-Кілда-роуд у Мельбурні, штат Вікторія, відбувся перший чемпіонат Австралазії (з 1922 року — Відкритий чемпіонат Австралії). Перші змагання проводилися під егідою Мельбурнського крикетного клубу, а пізніше — Асоціації лаун-тенісу штату Вікторія.

Хаглі Парк у Крайстчерч, Нова Зеландія (Christchurch, New Zealand): 1906

Другий чемпіонат Австралазії відбувся на 12 кортах у Крайстчерчі, Нова Зеландія. Через поширеність конюшини в траві багато тенісистів страждали від надокучливих падінь, іноді по кілька разів протягом матчу. Переможцем турніру став місцевий чемпіон і фаворит Ентоні ВАЙЛДІНГ.

Ошенфлауер, Брісбейн (Auchenflower, Brisbane): 1907, 1915

Крікетний майданчик і Дабл-Бей, Сідней (Double Bay Grounds, Sydney): 1908, 1919

У 1908 році турнір проводився як на крикетному полі в Сіднеї, так і на майданчиках Дабл-Бей. У 1919 році змагання відновилися після чотирирічної перерви через Першу світову війну. Цього разу чемпіонат Австралазії (нині Відкритий чемпіонат Австралії) та International Lawn Tennis Challenge (нині Кубок Девіса) проводилися лише на полі Дабл-Бей, передмісті Сіднея.

Зоопарк, Перт (Perth Zoo, Perth): 1909

У 1909 році на кортах Зоологічного саду, відомих зараз як Головний газон, відбувся 5-й чемпіонат Австралазії в наслідок того, що Південна Австралія відмовилася приймати турнірі. Корти Пертського зоопарку на той час були найкращими в Західній Австралії і мали додаткову перевагу: вони були загально доступними та могли вмістити велику кількіість глядачив. З цієї причини захід було заплановано на вихідні у святкові дні у жовтні, щоб максимізувати відвідуваність.

Аделаіда Овал (Adelaide Oval): 1910, 1920

Це місце в основному використовувалось для крикету та австралійського футболу, але також приймало регбі та футбол. Територія навколо стадіону Аделаіда Овал з кінця 1800-х років була більше приваблива для прихільників тенісу. Однак пізніше для цієї мети було створено новий комплекс Меморіал Драйв. У 1923 році на площі комплексу було побудовано клубний будинок та трибуну, а північну трибуну було відновлено з колишньої тенісної трибуни на стадіоні Аделаіда Овал, яку було розібрано та знову зібрано поблизу її початкового місця.

Гастінгс, Нова Зеландія (Hastings, New Zealand): 1912

Єдиний відкритий чемпіонат Австралії з тенісу в Гастінгсі розпочався за гарної погоди 30 грудня 1912 року. Натовп був настільки великий, що довелося поспіхом організувати більше місць, щоб задовольнити всіх бажаючих. У турнірі взяли участь лише новозеландські та англійські гравці, оскільки зірки австралійського тенісу, а також місцевий чемпіон Ентоні Вайлдінг, не вчасно повернулися з Європи. Фінал мав відбутися 1 січня 1913 року, однак, оскільки новорічні перегони проходили цього дня в Гастінгсі, матчі було перенесено на 2 січня.

Мюллер Парк, Перт (Mueller Park, Perth): 1913, 1921

У 1916 році, на знак протесту проти агресії Німеччини у першій світовій війні, Мюллер Парк був перейменований на Кітченер Парк (Kitchener Park). У 1981 році парку було повернено його первісне ім'я.

Вайт Сіти, Сідней (White City Stadium, Sydney): 1922, 1925, 1928, 1931, 1934, 1937, 1940, 1947, 1951, 1954, 1958, 1962, 1966, 1970, 1971

Тенісний стадіон Вайт Сіті в Рашкаттерс Бей, Сідней (Rushcutters Bay, Sydney) був введений в експлуатацію в 1922 як домашня арена для чемпіонату штату Новий Південний Уельс. Того ж року на кортах стадіону пройшов і національний чемпіонат Австралазії (зараз Australian Open). Центральний корт Вайт Сіті мав трав'яне покриття, а кількість глядачів (яка зазвичай не перевищує 8 тисяч осіб), за рахунок використання спеціальних тимчасових трибун, могла бути збільшена до 25 тисяч. Саме стільки вболівальників та просто любителів тенісу було присутній на фіналі Кубка Девіса у 1954 році. У 1962 році Род ЛЕЙВЕР виграв тут Australian Open на шляху до свого першого Великого Шлему. У 1970 році Маргарет КОРТ перемагає у Вайт Сіті в одиночному розряді. Це був її перший крок для завоювання Великого Шлему, третього для австралійської тенісистки. У 1922-2000 роках тенісний комплекс приймав чемпіонат штату Новий Південний Уельс (NSW Open), який зараз називається Mediabank International і є одним із ключових у серії тенісних турнірів, що передують відкритому чемпіонату Австралії. Зараз цей турнір переїхав до Сіднея, в Олімпійський парк, де до Олімпіади 2000 було збудовано новий тенісний комплекс.

Мілтон, Брісбейн (Milton Courts, Brisbane): 1923, 1956, 1960, 1964, 1969

Тенісний центр Мілтон (Milton Courts) у Брісбейні, штат Квінсленд, був відкритий у 1915 році. Комплекс складався з 4 трав'яних кортів та 19 кортів з твердим покриттям. Трибуни головної арени вміщали 7 тисяч глядачів, а головний корт мав трав'яне покриття. У 1969 році, Род ЛЕЙВЕР виграє в Мілтоні перший з чотирьох турнірів на шляху до свого другого Великого Шлему. Це був перший австралійський мейджор, на якому було дозволено грати професіоналам. В 1999 року тенісний комплекс було закрито внаслідок фінансових труднощів.

Меморіал Драйв, Аделаіда (Memorial Drive, Adelaide): 1926, 1929, 1932, 1936, 1938, 1946, 1949, 1952, 1955, 1959, 1963, 1967

У жовтні 1921 року в Аделаїді було відкрито новий тенісний комплекс Меморіал Драйв. Це стало можливим після того, як Асоціація лаун-тенісу Південної Австралії взяла в оренду близько шести акрів паркової землі між Гудвудом і Бей Роудс терміном на 21 рік. Головна арена комплексу мала трав'яне покриття (зараз головний корт має покриття типу хард) та вміщувала 6 тисяч глядачів. У 1938 році Дональд БАДЖ виграв на Меморіал Драйв титул у одиночному розряді та зробив крок для завоювання першого в історії світового тенісу Великого Шлема. Починаючи з 2009 року, на кортах Меморіал Драйв проходить виставковий турнір World Tennis Challenge, який проводиться за тиждень до старту Australian Open.

Куйонг, Мельбурн (Kooyong Lawn Tennis Club, Melbourne): 1927, 1930, 1933, 1935, 1939, 1948, 1950, 1953, 1957, 1961, 1965, 1968, 1972-1987

В 1927 корти лаун-тенісного клубу Куйонга, Мельбурн, вперше прийняли відкриту першість Австралії. Тенісний центр складався з 12 трав'яних кортів, а трибуни головного корту, що має покриття хард, могли вмістити 8500 глядачів. Саме в Куйонзі в 1953 рік Моурін КОННОЛЛІ розпочала свій шлях до першого в історії тенісу жіночому Великому Шлему. У 1972-1987 роках, вперше в історії турніру, Куйонґ стає постійним місцем проведення відкритого чемпіонату Австралії. Починаючи з 1988 року, кожний січень напередодні Australian Open, у Куйонзі проводиться виставковий тенісний турнір AAMI Classic, у якому грає чемпіонський титул лише в одиночному розряді.

Мельбурн Парк, в 1988-1996 - Фліндерс Парк, Мельбурн (Melbourne Park, Flinders Park in 1988-1996, Melbourne): с 1988 года

У 1988 році стало ясно, що можливості стадіону Куйонг не справляються зі зростаючою популярністю турніру і чемпіонат змінює локацію на новий Національний тенісний центр, який розташований у Фліндерс Парку, Мельбурн (1996 року парк був перейменований на Мельбурн Парк). Цього ж року удача посміхнулася німкені Штеффі ГРАФ, яка виграла останній на сьогоднішній момент Великий Шлем в одиночному розряді. Сьогодні до складу тенісного комплексу в Мельбурн Парку входять: Род Лейвер Арена (колишній Центральний корт), Джон Кейн Арена (в минулому - Хайсенс Арена), три показові корти, включаючи Маргарет Корт Арену, криті тренувальні корти та 19 відкритих кортв, що дозволяють проводити матчі у вечірній час.

Мельбурн Парк. Мапа тенісного комплексу

Род Лейвер Арена (Rod Laver Arena)

Род Лейвер Арена - головне місце тенісного комплексу в Мельбурн Парку. У січні 2000 року стадіон місткістю 14 тисяч 820 глядачів і спочатку відомий просто як Центральний корт, був названий на честь єдиного дворазового володаря Великого Шлему в одиночному розряді, знаменитого австралійського тенісиста Рода Лейвера. У 1988-2007 роках на всіх кортах Australian Open використовувалось тверде покриття Rebound Ace зеленого кольору. Це багатошарове покриття з поліуретанової гуми, скловолокна та інших компонентів, покладених на асфальт або іншу жорстку основу. У 2008 році всі корти були переоснащені новим покриттям Plexicushion яскраво-синього кольору. Стадіон обладнаний розсувним дахом, який дозволяє проводити матчі за дощової погоди, а також створює сприятливі умови для тенісистів під час сильної спеки.

Джон Кейн Арена (John Cain Arena)

2000 року відбулося відкриття другого за величиною стадіону тенісного комплексу в Мельбурн Парку. Арена, яка призначалася для багатоцільового використання, була перейменована на Vodafone Arena після того, як компанія Vodafone викупила відповідні права. У 2008 році в результаті багатомільйонної операції стадіон було перейменовано на Hisense Arena. Трибуни стадіону вміщують 4 тисячі 500 глядачів, проте використання додаткових розбірних сидінь дозволяє збільшити кількість місць для глядачів до 10 тисяч 500. Також як і Род Лейвер Арена, корт John Cain Arena має синє тверде покриття Plexicushion, а розсувний дах над стадіоном дозволяє проводити ігри турніру за будь-якої погоди. У грудні 2020 року стадіон був названий "Джон Кейн Арена" на честь прем'єра штату Вікторія.