Попередником нинішньої відкритої першості Франції вважається так званий закритий чемпіонат Франції, який проходив у 1891-1924 роках. У різні роки цей чемпіонат приймали різні корти, і на сьогоднішній момент не існує єдиної думки з приводу того, де саме проходили змагання. Інформація, представлена ​​тут, ґрунтується на фактах, викладених у книзі Хайнера Гільмейстера (Heiner Gillmeister) "Теніс: культурна історія". До участі у закритому чемпіонаті Франції було допущено лише французів та тенісистів, асоційованих з французькими клубами. Відкрита епоха для чемпіонату Франції розпочалася у 1925 році, коли право брати участь у змаганнях отримали всі спортсмени, незалежно від національності та країни проживання.

Острів Путо, Париж (Île de Puteaux, Paris): 1891, 1893, 1895, 1897, 1899, 1901, 1903, 1905, 1907

Перший закритий чемпіонат Фрапнції з тенісу проходив кортах клубу Cercle des Sports de l'Ile Puteaux. Піщані корти клубу були розташовані на мальовничому острові Путо, на Сені, неподалік Булонського лісу.

Ресінг клуб де Франс, Париж (Racing Club de France, Paris): 1892, 1894, 1896, 1898, 1900, 1902, 1904, 1906, 1908, 1910-1914, 1920-1924, 1926

Бордо (Societe Athletique de la Villa Primrose, Bordeaux): 1909

Стад Франсе, Сен-Клод, Париж (Stade Francais, Saint Cloud, Paris): 1925, 1927

У 1925 році чемпіонат Франції стає відкритим для найкращих закордонних тенісистів, і ця обставина одразу піднімає статус турніру на світовий рівень. Змагання відбуваються на ґрунтових кортах клубу Стад Франсе у парку Сен-Клод у Парижі. У 1912-1914, 1920, 1921 та 1923 місцеві корти були місцем проведення популярного міжнародного турніру World Hard Court Championships, який іноді називають ще одним попередником відкритого чемпіонату Франції.

Ролан-Гаррос, Париж (Roland Garros, Paris): с 1928 года

Історія Ролан-Гаррос починається з 1927 року. Саме цього року команда Франції здобула сенсаційну перемогу над збірною США та виграла Кубок Девіса. Перед матчем у відповідь стало зрозуміло, що Франція потребує нового, сучасного тенісного стадіону. Об'єднаними зусиллями французької тенісної федерації та уряду було досягнуто згоди про виділення трьох гектарів землі в районі Порт д'Отой (Porte d'Auteuil) для будівництва нового тенісного комплексу. Після інтенсивного будівництва стадіон був відкритий у 1928 році та названий на честь Ролана Гарроса, французького льотчика та героя першої світової війни. Сьогодні до складу тенісного центру входять 20 кортів, включаючи три найбільші стадіони - корт Філіппа Шатріє (раніше - Центральний корт), корт Сюзанни Ленглен (у минулому - корт A) та корт № 1, який був відкритий у 1980 році та вміщує 3 тисячі 800 глядачів.

Ролан Гаррос. Мапа загального плану

Корт Філіппа Шатріє (Court Philippe Chatrier)

Корт Філіппа Шатріє було відкрито у 1928 році як головну арену тенісного комплексу Ролан Гаррос. Трибуни споруди здатні приймати 15 тисяч 200 глядачів. У 2010 році, після введення в експлуатацію нової прес-ложі, це число було скорочено до 14 тисяч 840. У травні 2001 року стадіон, раніше відомий просто як Центральний корт, був перейменований на честь Філіппа Шатріє (2 лютого 1926 - 22 червня 2000), який протягом багатьох років очолював Федерацію тенісу Франції. У 2008 році Франція відзначила 80 річницю Ролан Гарроса і на честь цієї події, а також, на згадку про знаменитих мушкетерів французького тенісу, трибуни A, B, C і D корту Філіппа Шатріє були перейменовані таким чином: Жак БРЮНЬЙОН (трибуна A), Жан БОРОТРА (трибуна B), Рене ЛАКОСТ (трибуна C) та Анрі КОШЕ (трибуна D). Традиційно корт Філіпа Шатріє має ґрунтову поверхню, зроблену на основі цегляної крихти. Вважається, що це найповільніше з усіх покриттів турнірів серії Великого Шлему.

Корт Сюзанни Ленглен (Court Suzanne Lenglen)

Другий за величиною стадіон Ролан Гаррос - корт Сюзанни Ленглен, був введений в експлуатацію в 1994 році і спочатку називався просто "Корт A". Пізніше його перейменували на честь знаменитої французької тенісистки, зірки світового тенісу 1920-х років. Сюзанни ЛЕНГЛЕН, Трибуни стадіону здатні прийняти 10 тисяч 068 глядачів. Поверхня корту – червоний ґрунт. Вперше корт був оснащений іригаційною системою, яка дозволяє підтримувати різні рівні вологості на поверхні корту. У 1994 році два основні стадіони тенісного центру Ролан Гаррос були з'єднані алеєю, названою на честь Марселя Бернара, першого повоєнного чемпіона French Open у чоловічому одиночному розряді.