Вімблдон є найстарішим та найпрестижнішим з усіх турнірів Великого Шлему. Перший чемпіонат відбувся у 1877 році на території Всеанглійського клубу любителів крокету та лаун-тенісу. До 1877 року крокетний клуб підійшов з не найкращими фінансовими показниками, над ним навіть нависла загроза банкрутства, і тоді власники наважуються на ризикований крок - вони додають у сферу діяльності клубу нову модну гру лаун-теніс. Перший турнір, на якому змагалися виключно джентельмени в одиночному розряді, зібрав 22 учасники та близько 200 глядачів. Перший історичний фінал Вімблдона був зігран 19 липня 1877 року. Квиток на фінал коштував один шилінг, а перший переможець був нагороджений срібним кубком і призовими в розмірі 12 гіней. Всі майданчики клубу мали трав'яне покриття та розташовувалися на чотирьох акрах землі між Ворпл Роуд та залізницею. 1908 року на цих кортах проходили тенісні змагання в рамках олімпійської програми. Після переїзду турніру до нового місця, старі корти були передані жіночої гімназії Ворпл Роуд.

У 1922 році Вімблдонський чемпіонат переріс територію поблизу Уорпл Роуд і турнір переїжджає в нове місце на околицях Черч Роуд, яке і стає його постійним місцем. Будівництво нового комплексу тривало два роки і коштувало близько 140 тисяч фунтів стерлінгів. У результаті нова споруда була відкрита 22 червня 1922 року. На церемонії відкриття була присутня королівська сім'я і король Георг V виголосив урочисту промову. Тенісний центр включав Центральний корт і 12 відкритих майданчиків. Усі корти мали трав'яне покриття. В даний час тенісний комплекс Вімблдону складається з 19 трав'яних кортів, два з яких – Центральний та Корт №1 використовуються лише два тижні на рік, під час проведення чемпіонату.

В 1922 Центральний корт, головна спортивна арена Вімблдона, був побудований і готовий до відкриття. Прем'єрний матч на новому корті між Леслі ГОДФРІ та Елджернон КІНГСКОТОМ був запланований на 22 червня 1922 року, проте через дощ, що йшов майже весь день, початок поєдинку було відкладено. Щойно негода трохи стихла, король Георг V оголосив відкриття нового Вімблдону і матч розпочався. Центральний корт нового тенісного комплексу мав трав'яне покриття і дозволяв приймати до 13 тисяч 800 глядачів (зараз кількість місць збільшено до 15 тисяч). На південній стороні Центрального корту організатори розташували трибуну на 75 місць для членів королівської родини та інших VIP-персон. У 2009 році над Центральним кортом був побудований новий розсувний дах, який дозволяє проводити матчі чемпіонату, незважаючи на мінливість лондонської погоди.

У 1928 році було введено в дію другий за величиною стадіон Вімблдона - Корт № 1. Він був побудований із західного боку Центрального корту і міг приймати 7 тисяч 328 глядачів. До 1997 року було побудовано і відкрито новий Корт № 1. Тепер він розташований з північного боку від Центрального корту, а кількість глядацьких місць збільшено до 11 тисяч 429. Подібно до головної арені Вімблдону, Корт № 1 являє собою чотирирівневу споруду, але, як відзначають організатори Вімблдону, висота верхнього ярусу корту не перевищує висоту Центральний корт - цим підкреслюється статус другого корту турніру. На колишньому місці Корта № 1 було збудовано Millennium Building - будівлю, в якій розташовані роздягальні, приміщення для відпочинку гравців та офіційних осіб, а також прес-центр.